|
Інтелектуальна
власність — у найширшому розумінні
означає закріплені законом права на
результат інтелектуальної діяльності
в промисловій, науковій, художній,
виробничій та інших галузях.
Інтелектуальна власність
означає утвори людського розуму:
винаходи, літературні й художні твори,
символіку, назви, зображення й зразки,
використовувані в торгівлі.
Інтелектуальна власність
підрозділяється на дві категорії:
промислова власність,
яка включає винаходи (патенти), товарні
знаки, промислові зразки й географічні
вказівки джерела походження;
авторське право, яке
включає літературні й художні твори,
такі як романи, вірші й п'єси, фільми,
музичні здобутки; і твори образотворчого
мистецтва, такі як малюнки, картини,
фотографії й скульптури, а також
архітектурні споруди. Суміжні права
включають права артистів- виконавців
на їхні виконання, права виробників
фонограм на їхньому записі й права
віщальних організацій на їхнім радіо
й телевізійні програми.
Суб'єктами права
інтелектуальної власності є:
творець об'єкта права
інтелектуальної власності (автор,
виконавець, винахідник і т.п. ) і інші
особи, яким належать особисті немайнові
й (або) майнові права інтелектуальної
власності відповідно до діючим
Кодексом, іншим законом або договором.
|