Інтелектуальна
власність — у найширшому розумінні
означає закріплені законом права на
результат інтелектуальної діяльності
в промисловій, науковій, художній,
виробничій та інших галузях.
Інтелектуальна власність
означає утвори людського розуму:
винаходи, літературні й художні твори,
символіку, назви, зображення й зразки,
використовувані в торгівлі.
Інтелектуальна власність
підрозділяється на дві категорії:
промислова власність,
яка включає винаходи (патенти), товарні
знаки, промислові зразки й географічні
вказівки джерела походження;
авторське право, яке
включає літературні й художні твори,
такі як романи, вірші й п'єси, фільми,
музичні здобутки; і твори образотворчого
мистецтва, такі як малюнки, картини,
фотографії й скульптури, а також
архітектурні споруди. Суміжні права
включають права артистів- виконавців
на їхні виконання, права виробників
фонограм на їхньому записі й права
віщальних організацій на їхнім радіо
й телевізійні програми.
Суб'єктами права
інтелектуальної власності є:
творець об'єкта права
інтелектуальної власності (автор,
виконавець, винахідник і т.п. ) і інші
особи, яким належать особисті немайнові
й (або) майнові права інтелектуальної
власності відповідно до діючим
Кодексом, іншим законом або договором.
Охорона
прав на нетрадиційні обєкти інтелектуальної
власності
Нетрадиційнійними
об'єктами інтелектуальної власності
є: сорти рослин, топографії
інтегральниї мікросхем, Комерційна
таємниця, Раціоналізаторські пропозиції.
Права на сорти рослин
охороняються Законом України "Про
охорону прав на сорти рослин" (2001 p.).
Права на топографії
інтегральних мікросхем охороняються
Законом України "Про охорону прав на
топографії інтегральних мікросхем"
(1997 p.).
правова охорона комерційної
таємниці може бути здійснена в рамках
законів України "Про інформацію"
і "Про науково-технічну інформацію"
у частині, що стосується нерозкритої
інформації.
Джерелом права щодо охорони
раціоналізаторських пропозицій є
"Тимчасове положення про правову
охорону об'єктів промислової власності
і раціоналізаторських пропозицій",
затверджене Указом Президента України
від 18 вересня 1992 року.
Методи
оцінки прав на обєкти інтелектуальної
власності
Для оцінки прав на обєкти
інтелектуальної власності використовуються
такі методи:
Метод прямого відтворення
активу визначає суму витрат, які є
необхідними для створення нової точної
копії активу, що оцінюється.
Метод заміщення використовує
принцип, який стверджує, що максимальна
вартість власності визначається
мінімальною вартістю, яку необхідно
сплатити під час придбання активу
аналогічної корисності або з аналогічною
споживчою вартістю.
Метод вихідних витрат базується
на фактично наведених витратах, що
вибрані з бухгалтерської звітності
підприємств за кілька останніх років.
Метод порівняння продажів по
суті співпадає з порівняльним
підходом.
Метод прямої капіталізації'
заснований на переведенні прибутку
від комерційного використання об'єкта
інтелектуальної власності у вартість
останнього.
Метод надлишкового прибутку
заснований на припущенні того, що
продукція, яка виготовлена з використанням
об'єкта інтелектуальної власності,
приносить додатковий прибуток в
порівнянні з продукцією, яка виготовляється
без використання цього об'єкта
інтелектуальної власності.
Метод роялті визначає вартість
об'єкта інтелектуальної власності
як частку від бази роялті (доходу,
прибутку, вартості основної сировини).
Метод звільнення від роялті
4. Міжнародне співробітництво
у сфері ІВ
Розвитком та захистом ІВ в усьому
світі займається Всесвітня
організація інтелектуальної власності
(ВОІВ), заснована ООН
в 1967 році.
ВОІВ сприяє підписанню нових міжнародних
угод та модернізації національних
законодавств, заохочує адміністративне
співробітництво між країнами, надає
технічну допомогу країнам, що розвиваються,
і утримує служби, які полегшують
міжнародний захист винаходів, знаків
та промислових зразків.
При ВОІВ діє центр по арбітражу та
посередництву. З 1999
року ВОІВ надає послуги по врегулюванню
суперечок, які виникають при реєстрації
та використанні найбільш поширених
типових назв доменів в Інтернеті (.com,
.net,
.org).
ВОІВ здійснює управлання 21 угодою,
які охоплюють основні аспекти
інтелектуальної власності. Двома
ключовими угодами є Паризька
конвенція про охорону промислової
власності (1883)
та Бернська
конвенція про охорону літературних і
художніх творів (1886).
Комментарии к
Субєкти права інтелектуальної власності:
Добавить комментарий к Субєкти права інтелектуальної власності
Количество просмотров "Субєкти права інтелектуальної власності": 7875